Ситуація в Сирії продовжує погіршується: ісламістське угрупування "Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) (визнана в США та багатьох інших країнах терористичною), що захопило владу в країні, стикається зі все новими і новими осередками опору, які в основному знаходяться в місцях компактного проживання різних національних.
Останнє повстання, що спалахнуло в приморській Латакії, населеній алавітами – представниками дуже своєрідного відгалуження ісламу, що становить близько 15% населення Сирії.
Алавіти вважалися опорою поваленого президента Башара Асада, який сам походив із цієї етнічної групи. І хоча під час наступу "Хайят Тахрір аш-Шам" на Дамаск алавіти, всупереч очікуванням багатьох, не надали особливої підтримки Асаду, в очах переможців вони все одно виявилися "подільниками режиму" і після зміни влади в країні на алавітів обрушилися репресії, що часто приймали характер погромів з розгромів з розгромів.
Чергова хвиля репресій почалася в Латакії на початку березня: за кілька днів "сили безпеки" сирійської влади заарештували близько двох тисяч людей, переважно представників алавітської, шиїтської та християнської меншин.
Саме ці події, напевно, і переповнили чашу терпіння населення.
Заворушення почалися після того, як загони ХТШ спробували провести зачистку в одному з сіл на околицях поблизу міста Джаблі, де, ймовірно, були склади зі зброєю, створені алавітським опором. Сили нового уряду зустріли запеклий опір, внаслідок якого загинули принаймні 13 бойовиків "Хайят Тахрір аш-Шам". Тоді війська оточили населений пункт, почавши його обстріл із артилерії.
Це викликало заворушення по всій Латакії: протестуючі вийшли на вулиці Джаблі, Хейміма, Латакії, Тартуса, Хомса та інших міст.
Протести швидко переросли в силове протистояння: алавіти захоплювали поліцейські ділянки і військові об'єкти, розбираючи зброю, що зберігається там, що негайно застосовували за призначенням. На вулицях спалахнули масштабні бої.
Керівництво діями повстанців узяв на себе Військова рада зі звільнення Сирії на чолі з колишнім асадівським генералом Гіясом ад-Далою. Інші джерела стверджують, що керує повсталими колишній генерал Сухель Аль-Хасан. За повідомленнями сирійської влади, керував повстанцями колишній глава сирійської служби повітряної розвідки Ібрагім Хувейджа, якого було вбито під час опору.
Спочатку дії повстанців були досить успішними – їм вдалося взяти під фактичний контроль кілька великих міст, включаючи Тартус, Латакію, Джаблі, Хеймім та інші. Однак великі підкріплення ХТШ, перекинуті в регіон з Дамаска та околиць, дозволили владі стабілізувати ситуацію: вдень 7 березня ісламістська влада Сирії заявила про відновлення контролю над центральними районами Тартуса та Латакії та початок операції із зачистки його околиць.
За підтримки артилерії, авіації та бронетехніки урядовим "силам безпеки" вдається тіснити повсталих і в інших населених пунктах, проте боротьба далека від завершення: на момент написання цього тексту, алавіти контролювали Джаблі та ряд інших населених пунктів, крім того, надають запеклий опір. Зокрема, досить успішною виявляється тактика організації засідок на конвої ХТШ.
При цьому точна кількість загиблих у сутичках поки залишається невідомою: одні джерела повідомляють про десятки, тоді як інші – вже про сотні жертв, але всі сходяться на думці, що запекла протистояння можна порівняти з розпалом громадянської війни 2012-2014 років.
Урядові "сили безпеки" (значною мірою складаються з бойовиків "Хайят Тахрір аш-Шам") при придушенні заворушень діють вкрай жорстко: судячи з численних фото і відео, що розповсюджуються по ЗМІ та соцмережах, при зачистках населених пунктів відбуваються масові вбивства. У цьому війська нового сирійського уряду кратно перевершують алавітських повстанців і з чисельності, і з озброєнню.
Втім, становище уряду ускладнюється тим, що алавіти – не єдина група, яка виступає проти влади "Хайят Тахрір аш-Шам" та в.о. президента Ахмеда аш-Шаара, найвідомішого під своїм джихадистським ім'ям Абу Мухаммад аль-Джулані.
На півночі Сирії проти режиму в Дамаску виступають курди, яких підтримують США, на півдні – друзі, за яких відкрито заступається Ізраїль. Алавіти іноземною підтримкою похвалитися не можуть – серед них досить сильні симпатії до Росії, яка все ще контролює військові бази у Тартусі та Хеймімі, проте після падіння Асада Кремль більше не втручається у сирійські внутрішні справи, сподіваючись домовитися з новою владою. І навіть якби росіяни захотіли чимось допомогти алавітам, то навряд чи змогли щось зробити – зараз сили РФ у Сирії нечисленні, бази легко вразливі для ударів, а морські шляхи постачання контролюються дружньою новому сирійському режиму Туреччиною.
У цій ситуації серед усіх супротивників режиму в Дамаску, алавіти є єдиною силою, що не має зовнішньої підтримки, і тому сирійська влада, ймовірно, кине основні сили саме на максимально жорстке (навчання іншим незадоволеним) придушення алавітського повстання.
Поки що все виглядає так, що режиму ісламістів вдасться придушити повстання і за рахунок цього зміцнити своє становище в країні. При цьому західні ЗМІ практично нічого не пишуть про різанину, що ХТШ влаштували алавітам, а самих повстанців називають "прихильниками Асада" (хоча немає жодних доказів того, що екс-президент причетний до поточних подій).
Більше того, на тлі ЄС і Британія, що відбувається в Сирії, поступово знімають санкції з Дамаска. Водночас режим аль-Джулані, як і раніше, користується підтримкою Туреччини та Катару.
Однак, головним ризиком для нової сирійської влади є напружені відносини зі США. Точніше, напружені відносини у Дамаска з найближчими союзниками Штатів у регіоні – з курдами та з Ізраїлем, який бачить для себе велику загрозу в тому, що в сусідній країні до влади прийшов ісламістський режим, за яким стоїть потужна у військовому відношенні Туреччина та фінансові ресурси Катару.
Але ця ворожість, відповідно, переноситься і на відносини Вашингтона до нової сирійської влади. В американських ЗМІ вже пишуть, що Білий дім незадоволений тим, що відбувається в Сирії, і хоче більшого представництва в уряді різних етнорелігійних груп.
Більше того, окремі ЗМІ повідомляють, що США та Ізраїль хотіли б збереження російських баз у Сирії для створення противаги турецького впливу. Все це може призвести до формування дуже несподіваних альянсів як усередині Сирії, так і навколо неї.
Зрештою, продовження підтримки курдів з боку США та друзів із боку Ізраїлю можуть підірвати ситуацію всередині країни зсередини, викликавши нову повномасштабну громадянську війну із загрозою остаточного розпаду Сирії. Або призвести до переформатування сирійської влади.
Як ми повідомляли, нова влада Сирії не проти збереження російських військових баз на своїй території.
Нагадаємо, ЗМІ писали, що США мають намір вивести свої війська із Сирії – Пентагон розробляє відповідний план.
