Аналізуємо підсумки 1099 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Міноборони РФ заявляє про взяття під контроль сіл Орлівка та Погребки у Курській області, про що вчора писали російські паблики.
Український військовий паблік Deep State підтверджує просування російської армії в цьому районі, але поки що повністю дані населені пункти під контролем РФ не вказує.
Російські військові телеграм-канали пишуть про просування армії РФ та інших дільницях Курського плацдарму.
На Донбасі російські війська просунулися минулої доби в Котлярівці біля кордонів Дніпропетровської області (на південь від Покровська). Таку динаміку показує картка Deep State.
Також РФ захопила нові позиції в бідному з боку Великої Новосілки і взяли село Новотлугувате.
Тобто рух на північ від Великої Новосілки триває. Його мета, як ми вже писали, може бути двоякою. По-перше, перерізати трасу з Курахового до Запоріжжя та вийти в тил українського угруповання, яке обороняється на схід. По-друге – далі рухатися на північ у бік все тієї ж Новопавлівки у Дніпропетровській області, у напрямку якої російські війська наступають і зі сходу.
Крім того, російські війська провели атаку і просунулися в селі Тополі біля кордону з РФ у Харківській області.
Також українські військові повідомляють про важке становище в селі Константинополь на запорізькій трасі на захід від Курахового.
Військовослужбовець ЗСУ з позивним «Мучною» пише, що найближчими днями ЗСУ доведеться покинути цей населений пункт.
"Ворог дуже сильно атакує в Константинополі, намагається вибити нас із західної частини, справи дійсно дуже погані, найближчими днями доведеться відходити до Богатиря", - написав "Мучний".
Також, за його словами, армія РФ «проводить стабілізаційні заходи у західній частині Андріївки та просувається вище за посадками у східні околиці Олексіївки».
Про активізацію атак на Константинополь та просування в районі Андріївки повідомляють і російські військові паблики.
Українські ресурси повідомляють про продовження атак ЗСУ на південний захід від Покровська. Завалюється про витіснення росіян із Котліно. Російські військові паблики пишуть, що бої за село ще тривають. Але підтверджують, що спроби атакувати на цій ділянці ЗСУ ведуть постійно.
Ситуація на фронті погіршиться, якщо війна не закінчиться цього року, заявив голова фонду "Верись живим" Тарас Чмут.
"Якщо в якийсь момент буде припинення активних бойових дій, перемир'я, мир чи перемога – це чудовий сценарій", - додав волонтер. Він погодився зі словами Буданова, які наводили ЗМІ про загрозу існуванню України, якщо мирні переговори не почнуться до літа. Хоча у ГУР офіційно заявляли, що Буданов такого не говорив.
Західні ЗМІ та чиновники знову почали порушувати питання необхідності зниження віку мобілізації.
Україна має лише одну можливість подолати негативні наслідки мирної угоди, яку пропонує Дональд Трамп, — мобілізувати молодь.
Про це анонімно заявив The Economist високопосадовець.
Як пише видання, українська влада продовжує відкидати заклики Заходу знизити вік мобілізації, щоб скоротити розрив у чисельності з армією РФ. Вони заявляють, що Україні потрібні скоріше "зброя та захист", оскільки живу силу нема чим озброювати.
Західні радники зациклені на ідеї зниження мобілізаційного віку, стверджуючи, що воно забезпечить найшвидше зростання бойової могутності.
Українські чиновники визнають, що Україні таки доведеться розширити мобілізацію, якщо вона "хоче залишитися у боротьбі".
"Посилення продовжиться, тому що ніхто не придумав кращого рішення", - сказав журналу високопосадовець.
При цьому багато військових, чиї думки видає видання, виступають проти цього. За їхніми словами, вони воюють самі, щоби на фронт не довелося йти їхнім дітям.
На Заході також говорять про необхідність зменшити кількість заброньованих від мобілізації.
"Зеленський намагається всидіти на двох стільцях. Але йому, можливо, доведеться більше ризикувати своєю економікою, якщо він взагалі хоче мати країну", - заявив європейський урядовець.
Вночі Україну знову атакували безпілотники. Вибухи лунали на Київщині. Постраждав будинок у селі Крюківщина під Бучею. Там загинула журналістка "Укрінформу" Тетяна Кулик із чоловіком, онкологом-хірургом Павлом Іванчевим.
У Дніпропетровській області був приліт енергооб'єктом, повідомила компанія ДТЕК. Він припинив роботу. А у Харкові дрон пошкодив багатоповерхівку.
Були удари і по Росії - Туапсе в Краснодарському краї вночі зазнав атаки. Влада краю заявила про пошкодження приватних будинків. Українська влада повідомляє, що атаковано було порт і НПЗ, заявлено пошкодження нафтопереробного обладнання.
Також Генштаб ЗСУ заявив, що вражені і військові аеродроми "Сакі" та "Кача" у Криму.
Угода з надр. Прорив чи зрив?
Сьогодні уряд України заявив, що фактично узгоджено з Вашингтоном проект "угоди з надр" і рекомендував Зеленському його підписати.
Сам проект було опубліковано в українських ЗМІ.
Напередодні повідомлялося, що угоду можна підписати вже в п'ятницю під час візиту Зеленського до США. Що не виключив учора президент Трамп.
Зеленський позитивно оцінив проект угоди (офіційно вона називається "Угода про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відновлення"). І наголосив на тому, що в ній не йдеться про повернення США будь-яких коштів, які Америка вже виділила Україні, що прямо суперечило всьому тому, що раніше заявляв про свої очікування від угоди Трамп.
"Головне для мене, щоб ми не були боржниками. У угоді немає ні 500 млрд боргу, ні 350, ні 100. Я не піду і на 10 центів повернення боргу в цій угоді з США. Це було б несправедливо щодо нас. Не було таких домовленостей раніше, тому нема про що говорити." очній угоді, то я вважаю, що там (Україна та США) партнери, і фонд цей українсько-американський, і ми його не лише спільно менеджеримо, а й маємо права", - заявив Зеленський.
З усього цього складалося враження, що угода справді вже практично узгоджена і буде підписана найближчими днями. Однак буквально відразу почали надходити сигнали, що не все так просто.
Насамперед сам Зеленський заявив, що ще не факт, що він поїде до Вашингтона у п'ятницю. Дата, за його словами, поки що лише узгоджується.
Далі держсекретар США Рубіо сказав, що угода з надр ще не погоджена, і робота над нею продовжується. Це підтвердило джерело агентства Reuters у Білому домі, яке засумнівалося також у перспективі швидкої зустрічі Зеленського та Трампа, давши зрозуміти, що все ще існують розбіжності.
Чому пішла така суперечлива реакція?
Відповідь можна знайти в опублікованому в українських ЗМІ проекті угоди (зрозуміло, що її туди передали з уряду чи Офісу президента). З повним текстом можна ознайомитись тут. Головні пункти полягають у наступному:
1. У договорі немає гарантій безпеки Україні з боку США, на чому наполягав Зеленський. Про гарантії безпеки там йдеться лише один раз:
"Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України здобути гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого світу", - йдеться в тексті документа.
Тобто у проекті договору йдеться не про надання гарантій безпеки, а про "підтримку зусиль України" щодо їх отримання. Причому з логіки тексту випливає, що ці гарантії має дати хтось інший, а не США. Бо дивно виглядало б, що Америка "підтримує зусилля" щодо отримання гарантій від самої себе.
Сам Зеленський, втім, задоволений і цим, заявляючи, що для нього була важлива сама по собі згадка про гарантії.
2. Не зазначено, хто конкретно і як керуватиме роботою Фонду, до якого підуть кошти від доходів від розробки українських родовищ. Заявлено, що це буде виписано в окремому Договорі про Фонд, який ще не підготовлений та має бути ратифікований парламентом.
Але застережено, що управління буде спільним, як і наповнення.
При цьому заявлено, що "повноваження представників уряду США в процесі прийняття рішень будуть у межах, дозволених чинним законодавством Сполучених Штатів".
Тобто діятимуть американські керуючі фонди у своїй, а не українській юрисдикції.
3. Фонд отримуватиме доход від майбутньої монетизації всіх відповідних природно-ресурсних активів, що перебувають у державній власності України (незалежно від того, чи вони знаходяться у прямому чи непрямому володінні держави). Обговорено, що не йдеться про доходи від підприємств, що вже працюють.
4. Україна "вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації всіх відповідних природно-ресурсних активів", неважливо, в якій власності вони будуть перебувати.
Також свої внески робитимуть і США.
5. Внески, зроблені до Фонду, будуть реінвестуватись не рідше одного разу на рік до України. Обсяг реінвестування не вказано. Його порядок буде знову ж таки обумовлений майбутнім договором про Фонд.
Привертає увагу, що текст " угоди надрах " виписаний неконкретно і загальними фразами. А всі ключові моменти щодо порядку управління цим фондом, спрямування інвестицій та використання коштів фонду, процедури отримання дозволу на інвестиції у ті чи інші об'єкти та права власності на об'єкти, куди інвестує Фонд, залишилося "за кадром". За багатьма моментами йде посилання ще не поданий і не підписаний Договір про Фонд (там конкретика і має бути вказана).
І мова про те, що Україна повертатиме вже надану допомогу (на чому наполягає Трамп) у документі справді не йдеться.
Можливо, звичайно, Трампу цей вкрай абстрактний документ подається як можливість повернути гроші у майбутньому. Тобто йому можуть сказати, що буде створено Фонд, який наповнить Київ, яким керуватимуть американці і який отримає потім виключне право на освоєння родовищ корисних копалин в Україні та на інвестиції у відновлення країни після війни. За рахунок чого вже надано американську допомогу і "відіб'ється".
Але, по-перше, у самому документі нічого подібного конкретно не написано (йдуть постійні посилання на майбутній Договір про Фонд).
По-друге, і в головних, йдеться про майбутні проекти та доходи від них. В які ще потрібно інвестувати. А великих інвестицій у розробку, наприклад, родовищ, необхідно, щоб закінчилася війна. Потім мають знайтися інвестори, які вважають ці родовища перспективними для освоєння, потім вони протягом кількох років мають вкладати величезні кошти у створенні потужностей з видобутку та переробки ресурсу і лише потім, колись, це родовище почне приносити дохід, половина якого буде спрямована Україною для наповнення Фонду.
Тобто це перспектива дуже довга та незрозуміла.
Крім того, з тексту Угоди не випливає, що Фонд матиме ексклюзивні права на розробку родовищ або на відновлення інфраструктури. Не вказано й розмір Фонду.
Тому передача американським інвесторам одного родовища літію та прав на ремонт однієї електростанції буде формальною підставою для того, щоби сказати - угода виконана в повному обсязі. А решту проектів розподілять за звичною "відкатною" схемою українська влада між тими компаніями, які самі й виберуть.
Тобто Зеленський через цей договір намагається продовжити свою початкову лінію – "продати повітря", розраховуючи, що сам факт підписання угоди потішить самолюбство Трампа, і це можна буде обміняти на певні конкретні речі. Наприклад, на гарантії збереження Зеленського при владі після завершення війни, на гарантії збереження військової допомоги, якщо війна продовжиться, на згоду на американські гарантії європейським миротворцям, які вимагають Лондон та Париж.
Але чи поведеться на такий хід Трамп - питання відкрите, тому що жодних гарантій повернення вкладених коштів цей проект угоди не містить, та й з прописаним у ньому підходом утримувати не може в принципі - американцям пропонується сподіватися на те, що у досить віддаленому майбутньому вони зможу отримати якісь гроші в незрозумілі терміни та в незрозумілому обсязі.
І, не виключено, що саме це і є причиною досить прохолодних коментарів із Вашингтона, які сьогодні почали надходити до угоди.
Хоча, не виключено, що її таки у якомусь вигляді підпишуть. Принаймні, Трамп продовжує заявляти, що Зеленський у п'ятницю до Вашингтона на підписання приїде. Але навіть у такому разі далеко не факт, що в обмін на підписання Зеленським угоди з абстрактними обіцянками, Вашингтон дасть йому щось конкретне з того, що він попросить.
Переговори про мир та плани Путіна з Трампом
Завтра в Туреччині розпочнеться другий раунд переговорів США та Росії. Це підтвердив глава МЗС РФ Лавров, а також його турецький колега Фідан. За їхніми даними, зустріч стосуватиметься розблокування роботи посольств двох країн та нормалізації дипломатичних відносин.
Україна на порядку денному обговорення не заявлена, але цілком імовірно, що обговорять і її. Раніше Рубіо заявляв, що на цій зустрічі США хочуть дізнатися у росіян, які їхні умови після завершення війни.
Щодо України зараз одне з ключових питань - тема миротворців. Дві країни, які готові їх направити до України – Великобританія та Франція – заявили, що зроблять це лише у разі надання американських гарантій захисту цьому контингенту.
На думку Лондона і Парижа, такі гарантії могли б включати як поточну підтримку логістикою і розвідкою, так і зобов'язання вступити у війну, якщо на англо-французький контингент буде скоєно напад з боку Росії.
Трамп ідею запровадження миротворців в Україну після завершення війни загалом підтримав. При цьому, як пишуть британські та американські ЗМІ, гарантій прямої підтримки цим військам Білий дім не дає. Представник адміністрації заявив Wall Street Journal, що мирна угода, яку розробляє Трамп, "не включатиме гарантію майбутньої військової допомоги або зобов'язання щодо відправлення американського персоналу до регіону".
Власне, майже про те нещодавно заявляв глава Пентагону Хегсет - що гарантії колективної безпеки НАТО на європейських миротворців не поширюватимуться.
Раніше сам президент США туманно пообіцяв, що "ми надаємо якусь підтримку. Очевидно, що європейські країни будуть залучені". "Але я не думаю, що вам знадобиться багато підтримки", – додав Трамп. Також він говорив, що миротворча місія має бути прийнятною для всіх сторін (тобто і для РФ).
Росія сьогодні прямо виступила проти введення англо-французьких сил в Україну. "Росія не розглядає жодних варіантів із розміщенням європейських миротворців в Україні, Москви про це ніхто не питав", - заявив сьогодні Лавров, фактично спростувавши нещодавні заяви Трампа про те, що Путін "не бачить проблем" у європейських миротворцях в Україні.
Друга спірна тема – припинення вогню. Зеленський сьогодні в чергове заявив, що без гарантій безпеки Україні на зупинку вогню він не піде. "Буде тільки закінчення війни так, що ми знаємо, що завтра вона не починається", - заявив президент.
Ще раніше Лавров заявив, що Росія не згодна на завершення війни по лінії фронту, давши зрозуміти, що озвучена раніше Путіним вимога передачі всієї території чотирьох областей залишається в силі. "Зупинки бойових дій в Україні по лінії зіткнення не буде, ми маємо конституцію", - сказав глава російської дипломатії (нагадаємо, РФ оголосила у 2022 році про анексію чотирьох областей України - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької).
Нагадаємо, Трамп пропонує спершу оголосити припинення вогню, а потім вести мирні переговори, під час яких врегулювати решту спірних питань (включаючи гарантії безпеки для України та вимоги Росії). Таку ж схему позавчора, після візиту до Трампа, підтримав Макрон.
Тобто поки що воюючі сторони, а також сили, що претендують на посередництво, не зійшлися в концепціях з ключових питань закінчення війни.
При цьому помітно, що між США та Росією риторика загалом набагато тепліша. І вже видно, що Вашингтон та Москва взяли курс на реанімацію стосунків. Так, розблокується робота посольств та декларуються наміри запускати спільні економічні проекти. Наприклад, з видобутку рідкісноземельних елементів - причому не лише в РФ, а й на захоплених українських територіях.
Що це означає і як пов'язано з мирними переговорами щодо України?
1. Кремль уже заявив, що спільні економічні проекти зі США можуть почати здійснюватись лише після мирного врегулювання в Україні. Також для цих проектів потрібне взаємне зняття санкцій один з одним Америкою та Росією. Тобто попередніх умов багато, вони складні, і, у будь-якому разі, це не перспектива завтрашнього дня.
2. Навіть якщо завершиться війна в Україні і буде знято санкції, це не означає, що американські компанії почнуть інвестувати в Росію. Американський бізнес у коментарях ЗМІ дуже обережний із цього приводу. Усі пам'ятають 2022 рік, коли після введення санкцій проти РФ російська влада у відповідь заблокувала західні активи в Росії. Тому західні інвестори побоюватимуться, що потепління в американсько-російських відносин тимчасове, на наступних виборах у США може перемогти вороже налаштований до Росії кандидат, який знову запровадить проти Москви санкції, а Кремль у відповідь знову заблокує активи. Тому для відновлення інвестицій у РФ потрібні якісь "залізобетонні" гарантії довгостроковості нормалізації відносин двох країн рівня, наприклад, прийняття Росії до НАТО, про що мова поки й близько не йдеться. Про що може йтися (у разі зняття санкцій) – це відновлення взаємної торгівлі та розблокування активів. Що теж чимало, але для переходу до великомасштабних інвестицій потрібні глобальні геополітичні рішення.
3. Тому всі заяви про якісь російсько-американські економічні мега-проекти це віддалена і не дуже зрозуміла перспектива. Зараз Путін через відновлення діалогу з Вашингтоном (і, зокрема, через інвестиційні пропозиції) вирішує практичні завдання, пов'язані з війною в Україні. Як ми вже писали, завдання-максимум – за допомогою Трампа змусити Київ до завершення війни на вигідних для Москви умовах. Завдання-мінімум – якщо Зеленський відмовиться завершувати війну на запропонованих Трампом умовах, домогтися припинення військової підтримки з боку США Україні, що позбавить Київ найважливішого партнера з постачання зброї та послабить позиції ЗСУ на полі бою (а отже – погіршить і переговорні позиції української влади). Також це створить можливості для зняття санкцій із Росії ще до закінчення війни. У разі, якщо хоча б одне з названих вище завдань буде вирішено, то, можливо, Путін і зробить у відповідь деякі кроки назустріч Трампу та економіці, пообіцявши участь у розробці родовищ, наприклад. Якщо не буде вирішено жодне із завдань (а таке теж можливо), то, відповідно, і Америка від Росії не отримає нічого. У будь-якому випадку Путін від початку переговорів із Вашингтоном нічого не втрачає, а може щось і придбати. Тому, на його думку, "гра варта свічок" і обіцяти Трампу він може багато чого. Крім того, саме по собі відновлення та підтримка діалогу зі США Кремлю вигідно, оскільки це знижує міжнародний тиск на РФ, вносить сум'яття всередині "колективного Заходу", підриває морально-бойовий дух в Україні, посилює позиції тих сил у Європі, які виступають за пом'якшення санкційного режиму проти Москви (або, як мінімум, за його).
4. Істотну допомогу Путіну у реалізації цих завдань зараз надає Зеленський. Він демонструє небажання завершувати війну найближчим часом (про що вже прямо говорять в адміністрації Трампа), не скасовує указу про заборону переговорів з Путіним, висуває американцям умови, які ті виконувати не готові (членство в НАТО, гарантії безпеки). Причому зустрічні зобов'язання (щодо "угоди надрах", наприклад, із компенсацією вже наданої допомоги), бере на себе вкрай неохоче. Також він не хоче проводити вибори, що прямо вимагає Трамп.
Щоправда, ризики втрати американської військової допомоги при продовженні такої лінії високі, а тому Зеленський може відкоригувати свою позицію, до чого, зважаючи на все, його підштовхує зараз і європейська "партія війни" в особі Макрона та британців. Суть коригування може бути в тому, що Зеленський погодиться укласти перемир'я і підписати "угоду по надрах" за умови якщо Трамп погодиться зняти умову щодо проведення виборів (що дозволить Зеленському ще довго залишатися при владі, продовжуючи військовий стан навіть після припинення сил американських європейських дій)., якщо їх атакує РФ (без цього європейці не хочуть до України своїх військ посилати).
5. Про готовність Трампа прийняти ці "зустрічні умови" нічого невідомо (з Вашингтона поки що надходять, швидше, негативні сигнали). Та й варіант проекту операції, який опублікували в Україні, вкрай абстрактний, не містить гарантій повернення американцями вже витрачених коштів і не факт, що це сподобається Білому дому.
Але якщо раптом Трамп піде назустріч побажанням європейців щодо гарантій для миротворців (що, повторимося, поки що незрозуміло), то ключове питання – реакція Росії. Сам Трамп каже, що Путін у розмові з ним сказав, що "не бачить проблем" у розміщенні європейських миротворців. Однак сьогодні Лавров це прямо спростував, а заразом і дав зрозуміти, що колишні російські умови завершення війни залишаються чинними. Зокрема він сказав, що Москва проти припинення вогню по лінії фронту і вимагає всю територію чотирьох областей.
Втім, чи Кремль під час переговорів жорстко наполягатиме на цих умовах, чи готовий до компромісів, поки що невідомо.
Якщо Росія погодиться на завершення війни по лінії фронту та розміщення європейських миротворців в Україні, то це дуже прискорить припинення вогню, оскільки у Зеленського залишиться мало публічних аргументів, щоб від нього й надалі відмовлятися.
Якщо ж Москва не погодиться на миротворців і на зупинку бойових дій по лінії фронту, то далі є чотири варіанти розвитку подій.
Перший – Трамп якимось чином все ж таки спонукає Київ та Москву піти на поступки: Зеленського – погодиться на завершення війни без миротворців, Путіна – погодиться із припиненням вогню по лінії фронту. З обох сторін можуть бути й інші зрушення в колишній позиції. І війна завершиться на компромісній основі.
Другий – Трамп озлобиться на Путіна, перерве діалог із Москвою, продовжить постачання зброї Україні та посилить санкції проти РФ. Саме на такий варіант сподівається Київ та західна "партія війни".
Третій - Трамп займе бік Путіна і максимально жорстко примушуватиме Зеленського прийняти російські умови. Ще нещодавно такий варіант здавався фантастичним, але після подій минулого тижня з оголошенням Зеленського "диктатором" вже нічого повністю виключати не можна.
Четвертий – Трамп просто "вмиє руки", втративши інтерес до війни в Україні, заодно припинивши допомогу Київу.
Зрозумілішими перспективи, можливо, стануть до кінця тижня. До цього часу вже має відбутися друга зустріч Росії та США. Також, ймовірно, стане зрозуміло, чи вдалося Києву та Вашингтону погодити "угоду надрах".
