"Війна продовжиться". Послання Зеленського Путіну
Інтерв'ю Володимира Зеленського американському подкастеру Лексу Фрідману, в якому президент багато матюкався і заявив про неповагу до Володимира Путіна і до російського народу, викликало негативну реакцію в РФ не тільки в Z-каналах, а й у колах, які не можна віднести до провоєнних.
"Кумедно, що не поважає "ні керівника Росії, ні її народ" людина, яка приїжджала в країну, працювала тут, знімалася в російських фільмах і грала в КВК російською мовою. Ну і хочеться відзначити рівень дипломатії першої особи держави, яка говорить слово "Х@йня", коментуючи справи на міжнародній арені. До речі, Києву час би визначитися: він хоче, щоб Москва. приїхала на мирні переговори чи ні. Якась суперечність знову", - написала Ксенія Собчак.
І це показовий момент.
Як ми вже писали, у Росії існують різні погляди, як закінчувати війну в Україні. Є "партія світу", яка вважає, що потрібна якнайшвидша зупинка війни по лінії фронту, і "партія війни", яка вважає, що воювати потрібно як мінімум до виконання озвучених Путіним у червні 2024 року умов і навіть аж до зміни влади у Києві та " перезавантаження" української держави із встановленням над ним фактичного контролю.
Головний аргумент "партії війни" в РФ приблизно такий: якщо зараз просто зупинити бойові дії, то Україна перетвориться на постійне джерело небезпеки для РФ, оскільки українці мститимуть за нинішню війну, бажаючи реваншу та повернення територій. А це десятки мільйонів людей, які ненавидять Росію. Україна перетвориться на великий "сектор Газа" або Чечню зразка 1996-1999 років біля кордонів Росії, звідки українські "хамасівці" та "басаєві" здійснюватимуть набіги на Курськ та Білгород, влаштовуватимуть теракти до РФ. Таке становище почнуть використовувати вороги Росії для створення проблем. У разі початку конфлікту з НАТО Україна стане найнебезпечнішим форпостом для наступу на центральні регіони РФ. А тому воювати треба далі - доти, доки в Києві не з'явиться влада, повністю лояльна до Москви, від якої для Росії не виходитиме загроза. Це екзистенційна битва, в якій потрібно перемогти, не зважаючи на людські та економічні втрати, а якщо буде потрібно, то використовувати і ядерну зброю.
На це наводяться контраргументи: мовляв, Україна, яка вже зазнала у нинішній війні величезних військових втрат, втратила великі території, зіткнулася з багатомільйонним потоком біженців і грандіозними руйнуваннями, у разі закінчення війни найменше буде зацікавлена в тому, щоб провокувати Росію на нове. Потенціали двох країн непорівнянні, і будь-яка нова війна завдасть Україні набагато більшої шкоди, ніж РФ. Навіть стан постійної гібридної війни буде згубним для майбутнього України – до такої країни не підуть інвестори. Скоріш за все, не візьмуть її і до ЄС. Україна ризикує перетворитися на вічну "сіру зону", звідки тікатимуть люди та витікатимуть гроші. Тому після закінчення війни Україна перша виявить зацікавленість у тому, щоб не було жодних нових військових конфліктів із РФ, щоб країна могла спокійно та мирно жити, відновлюватись та йти до ЄС. Можна згадати, що у 2014-2021 роках Україна не робила жодних воєнних дій проти анексованого Криму, за винятком поодинокого диверсійного рейду Кирила Буданова у 2016 році, за який Петро Порошенко, судячи з записів його розмов, отримав прочухан від Джо Байдена. На Донбасі тоді була інша ситуація, оскільки РФ його своєю територією не вважала. Що стосується можливого зіткнення Росії та НАТО, то Захід за час нинішньої війни неодноразово демонстрував, що не хоче прямого конфлікту з РФ, що загрожує ядерною війною. А тому, поки Росія має ядерний арсенал, ймовірність війни з НАТО з ініціативи Альянсу близька до нуля. Виконання ж мети встановлення контролю над усією Україною чи навіть над усією територією чотирьох областей пов'язані з такими жертвами та ризиками для РФ, порівняно з якими ризики сусідства навіть із недружньою Україною та необхідні ресурси для купування цих ризиків значно менші.
І ось Зеленський дає інтерв'ю, в якому дуже чітко дає зрозуміти, що навіть якщо Київ змусять підписати з РФ припинення вогню, Україна мститиме і Росію спокій не дасть.
Власне, цю думку він висловив практично дослівно: "Припустимо, хтось вирішив заморозити підтримку і ми змушені зупинити вогонь. І ніхто не поніс відповідальності (за вторгнення РФ в Україну – Ред. ). Жоден із вбивць не опиниться у в'язниці. Санкції будуть зняті. І уявіть батька, який втратив на війні своїх дітей. І таких людей у нас тисячі. Чому вони не знайдуть способу поїхати до Росії і вбити там солдатів чи ще когось?
Причому з урахуванням заяви про "неповагу не лише до Путіна, а й до російського народу" це сигнал і про те, що справа вже не в Путіні, і ворожнеча залишиться навіть якщо він піде.
Щоправда, Зеленський запропонував свій варіант гарантій того, що Україна не мститиме Росії після закінчення війни: прийняти її до НАТО.
"НАТО зупиняє не тільки Росію, а НАТО зупиняє і нас", - сказав він.
Схожу думку свого часу висловлював Генрі Кісінджер. І в ній, безперечно, є своя логіка. Однак зараз це свідомо неприйнятна для Путіна умова припинення вогню. І в нинішній військовій та геополітичній ситуації не дуже зрозуміло, що і як може змусити змінити його думку. Та й на Заході, зокрема в команді Дональда Трампа, багато хто проти прийняття України до Альянсу.
Тобто фактично Зеленський ставить умову: якщо зупинити вогонь без вступу України до НАТО (що поки що нереально), то війна України з Росією продовжиться в іншій формі.
Не обов'язково буде саме так. Як зазначалося вище, очевидно, що стан вічної "гібридної" війни не на користь України, особливо якщо не буде гарантій захисту від НАТО. Однак Зеленський сказав, що сказав. І це сильний пас російської "партії війни", оскільки президент України підтвердив її аргументи.
Зі словами Зеленського про бажання помсти через почуття несправедливості умов закінчення війни, напевно, можуть погодитися багато українців. Особливо втратили своїх близьких, будинки, які змушені тікати з рідних місць.
Однак тут є питання в іншому. Якщо зараз, коли активізувалися розмови про завершення війни, Зеленський робить подібні заяви, це означає, що він припинення вогню не хоче.
Ми вже неодноразово писали, що реальна стратегія української влади має на увазі продовження війни і, отже, недопущення її зупинки найближчим часом до виконання умов, які поки що виконати неможливо (вихід на межі 1991 року, на лінію 2022 року, вступ до НАТО тощо).). У рамках цієї стратегії перше завдання – переконати Трампа не тиснути на Україну з метою домогтися припинення вогню по лінії фронту та не пропонувати Путіну жодних компромісів. Друге завдання – якщо Трамп таки висуне будь-яку компромісну пропозицію Москві про припинення вогню, сприяти тому, щоб Путін його не прийняв. Власне, виконанню обох завдань було присвячено все тригодинне інтерв'ю Зеленського.
