Пожежа після російського удару у Хмельницькій області
Пожежа після російського удару у Хмельницькій області

Аналізуємо підсумки 529 дня війни в Україні.

Ракетні удари по Україні

Вчора ввечері Росія почала завдавати масованих ракетних ударів по Україні, які поновилися вночі. Було кілька хвиль атак, застосовувалися "Калібри", "Кинджали" та авіаційні ракети, які запускалися зі стратегічних бомбардувальників.

ВСУ, за офіційними даними, збили 30 із 43 ракет, а також усі 26 безпілотників.

Підтверджено прильоти по Старокостянтинову, де раніше росіяни вже били по військовому аеродрому. Російське міноборони заявляє також, що удар завдавав авіабази в Дубно Рівненської області, але Україна цього не підтверджувала.

Вчора ввечері було завдано масованого удару по Донецьку, де був приліт по університету торгівлі в центрі міста. За словами росіян, будівлю обстріляли касетними снарядами. Україна цього не підтверджувала.

Сьогодні вдень під ракетний удар потрапив міст через Чонгар та міст під Генічним. Призначена Росією "влада" заявила про приліт ракет Storm Shadow. Що, певне, було вже "відповіддю" за удари по аеродромах, з яких, за неодноразовими заявами РФ, злітали літаки, які можуть нести ці ракети.

Втім, ці удари мають і практичний сенс - ускладнити постачання російських військ на півдні України. З такою ж метою завдавалися ударів і мостами через Дніпро минулого року після чого росіяни були змушені піти з правого берега. Але на півдні України ситуація інша. Мости із Криму не єдиний шлях постачання для росіян. Наразі основна логістика угруповання російських військ йде суходолом уздовж узбережжя Азовського моря.

Також сьогодні росіяни збивали черговий безпілотник під Москвою, для чого було перекрито аеропорт "Внуково".

Тобто спіраль взаємних ударів продовжує розкручуватись. З них частина має суто військове значення, а такі атаки, як удари дронами по Москві чи Новоросійську – переважно психологічне, пише CNN.

"Україна вирішила, що громадська думка та ставлення росіян до війни є однією з ключових областей, на які їм необхідно звернути увагу, щоб покласти край війні. Поки Росія може вдавати, що війна відбувається десь в іншому місці, ніщо не зможе підірвати цю народну підтримку", - йдеться у матеріалі.

Але чи це призведе до зниження російської підтримки війни, далеко не ясно, пише видання.

З одного боку, рішення Путіна розпочати війну ґрунтувалося на тому, що Україна становить загрозу безпеці Росії. "Нещодавні напади можуть використовуватися для підтримки цього аргументу", - пише CNN.

З іншого боку, Київ намагається таким чином переконати пересічних росіян, що Росія вразлива у цій війні, а отже, "такі удари залишаться характерною рисою конфлікту".

Як уже писала "Країна" влада РФ зі свого боку намагається включити режим "довгої волі" - транслюючи суспільству думку, що удари по Криму та території РФ - це звичайна справа для воєнного часу, а тому потрібно не панікувати, а "продовжувати бойову роботу і йти до наміченої мети" (детальніше про це читайте тут ).

Ситуація на фронті

Міноборони РФ вчора заявило про захоплення Новоселовського на Луганщині. Це село на північний захід від Сватового, розташоване вздовж траси у бік Куп'янська.

Україна цього не підтверджує. Глава Луганської ОВА Артем Лисогор повідомляв того ж дня, що штурми РФ у Новоселовського було відбито. А сьогодні спікер Східного угруповання військ Сергій Череватий заявив, що поступів у росіян не було, "якщо не рахувати кількох десятків метрів. Нічого суттєвого".

Тим не менш, російські військові паблики вже викладають відео, як вони стверджують, із Новоселівського.

Раніше українські військові телеграм-канали повідомляли, що ще 3 серпня росіяни посилили наступ у Новоселівському та зайняли там кілька вулиць у районі залізниці. Також вони пишуть, що від села мало що залишилося – воно перетворено на руїни.

Трохи на південь українські паблики пишуть про відвоювання у росіян частини Новоєгорівки. Російські джерела писали про українські контратаки в цьому районі.

На сусідній ділянці фронту Український телеграм-канал Deep State повідомляв про просування РФ на лиманському напрямі – у Сріблянському лісництві – та у промзоні Білогорівки.

Тобто росіяни загалом активізувалися на Сватівсько-Куп'янському напрямку, де вони вже кілька тижнів ведуть наступ.

При цьому РФ намагається просунутися до Куп'янська. "Російські концентрують свої сили в цьому районі, маючи там потужні частини. Однак ми бачимо їхні наміри, знаємо, що вони хочуть зробити і які напрями атакувати", - сказав Черевуватий.

На південному фронті з помітних подій - росіяни заявляли про велику спробу атаки ЗСУ на Урожайне поблизу нещодавно звільненого Старомайорського. Але, як стверджується, наступ був відбитий.

Що стосується Бахмута, то, за даними Wall Street Journal, український поступ під Бахмутом сповільнився "через жорстку російську оборону і контратаки". "Це підірвало надії на те, що Київ невдовзі зможе повернути місто", - пише видання.

"Ми відкинули росіян приблизно на кілометр, але тепер вони повертаються", - сказав Андрій, командир гаубиці. За словами солдата мотострілецької дивізії, у четвер російські солдати атакували позицію на південь від Бахмута та захопили близько 200 метрів землі, а потім залишили її після контратак українських військ.

Солдати кажуть, що росіяни зараз використовують набагато більше дронів "і, схоже, їх більше, ніж українських сил у цьому районі".

Українські військові паблики пишуть, що є просування в районі Клещеївки, але армія РФ чинить завзятий опір.

Саміт у Джідді

Обростає подробицями саміт, що розпочався вчора в Саудівській Аравії, де обговорюють, як закінчити війну в Україні.

Там, нагадаємо, зібралися з одного боку країни "глобального Півдня", які не засудили Росію за вторгнення, та Україна з низкою союзних держав.

Основні сигнали, які транслюють західні ЗМІ, полягають у наступному.

1. Є два варіанти того, чим закінчиться саміт.

Перший – жодних спільних заяв не буде (як нещодавно у Копенгагені). Про це свідчить низка джерел. Вони стверджують, що багато країн проти української формули світу, яка передбачає виведення російських військ до початку переговорів.

Другий – буде якась заява за межами українських пропозицій. Воно висловлюватиме підтримку територіальної цілісності України та закликатиме дотримуватися статуту ООН, а також обмінятися полоненими. Також можуть бути створені робочі групи для обговорення формули світу.

2. Ряд ЗМІ пише про те, що Київ не особливо наполягав на прийнятті своєї формули, ключовим пунктом якої є вимога виведення російських військ з усієї території України в межах 1991 року та заперечення будь-яких пропозицій оголосити припинення вогню на нинішній лінії фронту.

Припинення вогню є ключовим пунктом більшості мирних пропозицій країн "глобального півдня". Таким чином, не акцентуючи увагу на своїй формулі, українська влада намагається все ж таки намацати з ними якісь спільні позиції.

Понад те, за словами двох дипломатів, Україна не наполягала на виведенні російських військ до початку переговорів – ключової частини свого плану.

Це говорить про те, що і Київ, і країни, що зібралися, були налаштовані на пошук спільних точок, а не розбіжностей – мабуть, свідомо виносячи за дужки ті питання, з яких спочатку не було згоди.

Мабуть, інакше саміт взагалі не мав би шансів на успіх, що в Києві та на Заході чудово розуміли.

3. Дві країни - Китай та Бразилія - заявляли про те, що у виробленні підходів до світу потрібна участь Росії. Також у КНР нагадали про свою формулу світу, яка не передбачає виведення російських військ як умову для початку переговорів.

З цього приводу була полеміка із західними країнами, які виступили проти китайського варіанта, заявляючи, що це означає заморожування конфлікту по нинішній лінії фронту (тобто збереження контролю РФ над частиною української території).

4. Господиня саміту – Саудівська Аравія – висунула свій план. Серед пунктів – територіальна цілісність України, припинення вогню на всіх фронтах, початок мирних переговорів під наглядом ООН та обмін полоненими, пише Bild із посиланням на свої джерела.

Зазначимо, це суперечить формулі України, яка потребує виведення російських військ на початок переговорів. А постійні згадки про "територіальну цілісність" можуть бути лише риторикою, через яку Україну підводитимуть до необхідності припинення вогню та заморозки конфлікту.

5. Ідуть коментарі та з РФ. Заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив, що "переговори поки не потрібні. Ворог має приповзти на колінах, благаючи про пощаду". А Пєсков заявив, що мета Росії – отримати контроль над усіма територіями України, які записані у Конституції РФ як "російські".

Втім, поки що не дуже зрозуміло, що означають ці заяви - реальну позицію Москви проти компромісів навіть за "корейським сценарієм" або просто гру на підвищення ставок.

Раніше, нагадаємо, Путін неодноразово заявляв, що Росія не проти переговорів, зокрема з Україною, але "Київ проти".

Повертаючись до зустрічі в Джідді, очевидно, що принципова суперечність у позиціях між Україною та країнами "глобального півдня" зберігається. "Глобальний південь" ставить у пріоритет зупинку вогню та переговори. Київ вимагає виведення військ РФ на межі 1981 року.

Плюс до того, що за дужки винесено головну вимогу РФ - гарантії нейтралітету (не вступу до НАТО) України. Про те, що їх треба враховувати раніше, неодноразово давав зрозуміти Китай. Україна категорично проти цього.

Головне питання - до якого варіанту схилятимуться західні країни. І чи можливо в принципі виробити компроміс між Україною, Заходом і незахідними країнами.

Якщо такий компроміс буде намацаний (а шанси на це, як свідчить нинішня зустріч у Джідді, не нульові), то наступним етапом може стати старт переговорів Китаю та інших країн "глобального півдня" з РФ. За підсумками чого (можливо пройшовши через новий етап компромісів) і може розпочатись глобальний переговорний процес після закінчення війни в Україні.

Але, як і завжди на війні, ключове значення матиме становище на полі бою. Якщо ситуація на фронті не вийде з нинішнього фактичного стану глухого кута, шанси на припинення війни через деякі компромісні рішення, очевидно, зростуть.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.